Хто на небі?

Хто є на небі?

Всі рідні ті, що жили з Богом –

До Бога в вічність й відійшли,

Бо знали ту вузьку дорогу,

Що починається з порогу,

Який у серці – віднайшли.

Не всі померлі є на небі

Тож марно Бога не гнівіть,

І не видумуйте для себе,

Що «мама – допоможе з Неба»

Щоб бути в Небі – ним й живіть!

Бо ця брехня – є богохульство:

А Божа правда – в простоті:

Розмови з мертвими – чаклунство,

Всіх в Небі «бачити» – кощунство,

Бо небеса, де Бог, святі!

Про Бога гарно начитались,

Почули ніби навіть дзвін,

Але, як слід, не розібрались,

І, якщо чесно, й не старались,

Щоби дізнатись: де ж то він?!..

Жонглюють гаслами майстерно,

Й плодять душевну пустоту,

Малюють образи химерно,

І поміж кукіль – сиплять зерна,

Бо славу – мають за мету.

© Віра Шрьодер (Шепель)