Моя передмова до эбірки
Гумор та сатира мають тонку грань з пошлістю. Це тому, що кожен міркує в міру своєї розпущеності. Тому вважаю за потрібне дати передмову до збірки.
В українському народному гуморі і сатирі дотепно та влучно висміюється примітивність та деградація інтелекту любителів спиртного.
А також - викриваються негативні явища життя: крах моральних цінносткей, гидотність подружньої невірності та недопустимість, в так званому "кумованні", шукати нагоди "хильнути", а заодно - похітливо "вскочити в гречку" (порушити подружню вірність та чистоту).
Український гумор - гострий та спопеляючий. Це - разюча народна зброя і ліки одночасно. Сюжети мною взяті з українських анекдотів, які, в свою чергу - змальовують реалії життя.
Мораль тут така:
Спивайся - і ти будеш такий же недолугий та жалюгідний у своїх поня́ттях та поведінці.
Буль-буль
В темноті із кумом кум
Та ось другий, як на глум,
В першого питає:
"Куме! Що це ви собі
Ллєте більше вдвічі?!..
Як ви завтра, далебі,
Подивитесь в вічі?"
В ситуації бридкій
Шахрай здивувався:
"Як ти в темноті такій,
Та про це дізнався?!!"
"Е-е-е-е! Я, куме, добре чув:
Лляли ви горілку,
То у вас - буль-буль, буль-буль!
В мене - буль-буль, тільки!"
Ліки від бодуна
Тещу Мирон хоронив,
До труни схилився,
Мертве тіло обхопив...
Сидить - притулився....
Кум підходить та пита:
"Що ти так страждаєш?!
Ти ж не жінку, не дитя,
А тещу ховаєш."
Мирон голову підняв
Дихнув перегаром:
"Голова тріщить півдня
Та мучиться жаром!
Я сьогодні - з бодуна...
Думай - що завгодно!
Біль нестерпна... А вона -
Ну така ж холодна!"
Турбота
- Любий! Кальцію у тебе
Мабуть не хватає!
Роги рік вже наставляю,
А їх все немає!
Полювання
- Хто-то, куме, вас побив,
Ще й з самого раня?
- Та-а-а... Признатися, ходив
Знов на полювання.
- Може ви там на разу
Ще й ведмедя вбили?
- Та ні, куме! Лиш козу
Вполював насилу.
- То що, може та коза
Була зла і дика?
- Що ви, куме! Злий норов
В її чоловіка!
Куряща корова
- Куме! А корова нащо
Від вас курить втайні?
- Що Ви, вона не куряща!
- Тоді - пожар в стайні!
Нікудишні справи
- Мої справи - нікудишні!
Проблеми - з ріднею...
Куме, як хильну я лишнє -
То свиня-свинею!
- Щось я дуже стурбувався
Куме, вашим станом,
А які ви, як не п'єте?...
- Та!.. Баран - бараном!
.......
- Вот я слушаю тут вас - что мне делать, как мне жить...
А что если я скажу, куда надо вам сходить?!
.......
Допились
Іван з Петром - молодці,
Самогонку гнали.
Один одного вкінці
Вже не впізнавали.
Спати полягали п'яні,
Рухатись не в змозі.
Петро влігся на дивані,
Іван - на підлозі.
А вночі Петра Іван,
На підлогу скинув!
Сам, вмостившись на диван,
Знов у сон поринув.
Крик Петра підняв Івана:
Як по нужді схожу?!
Включи світло, бо з дивана
Я злізти не можу!
Модна закуска
Їдуть куми у відпустку.
Швидко час злітає...
- Що берете, як закуску? -
Кум кума питає.
- Як то, що? Після сто грам -
Йде найкраще - сало!
- Е, ні, куме! Скажу вам -
То дуже відстало!
Поділюся я секретом
При такій нагоді:
Закушуйте венігретом,
Сало - вже не в моді!
Сало - якось по-сільськи!
Не по-українськи!
А стошнить, то тут-таки,
Зовсім вже по-свінськи!
А я вийду - кругом сніг!
І тошнить з гуляночки...
Після того біля ніг -
Ніби ВИШИВАНОЧКИ!
Розкусив
- Хто "Осел!" сказав на вас?
- Вперше його бачу!
- Дивно, як він швидко вас
Розкусив, одначе!...
На електричку
Я робив в дворі діжу...
Кум біжить мій згодом,
Й просить: Можна пробіжу
Я вашим городом?
Електричка в три часа,
А я - не встигаю!
А городами - краса!
Якраз добігаю!
- Та, будь ласка, куме! Йдіть,
Якщо так спішиться!
Але тільки ви глядіть:
Там мій бик пасеться!
Якщо він побачить вас -
То ще встигнете й на час!
Компенсація
- Пес мене ваш укусив!
Негайно - компенсацію!
- Добре, добре... Зрозумів...
Ви маєте тут рацію!
Я тримаю - як просили,
Ви - вкусіть з всієї сили! його щосили!
Модна стрижка
Кум у кума біля хати
Тупцював години дві:
- Куме, можна вас спитати,
Що то в вас на голові?
- Та то я від жінки нишком
До цирюльника сходив.
"Під горшок" сучасну стрижку
Оце він мені й зробив!
Дурнуватий в тебе вираз...
Ти завидуєш, мабуть?
- Ну... Сходіть туди ви ще раз,
Нехай ручку зістрижуть.
Проста філософія життя
Від житя - ВСЕ треба брати! -
Каже дірці черевик, -
Буду йти... пригод шукти...
Бо такий короткий вік!..
Дірка - словом не озвалась,
Дірка діркою зосталась...
В кожної куми свої пироги
Гриць був хлоп на все село:
Плечі - в два аршина!
То ж, позвав його Павло
На хрестини сина.
Потім на Павла найшло
Щось, не знати звідки,
І поїхав кум Павло
Десь на заробітки.
От якось серед зими,
Розімяв Гриць кості,
Та зібрався до куми
На сніданок в гості.
Шпарив Гриць на всіх парах!
Розпустив вітрила!
А кума, на тих порах,
Пироги ліпила.
Гриць влетів через поріг
І волає басом:
Кумонько, чи я б не зміг,
Поснідати часом?!!..
І на вушко: Кумо, гей!
Може й ще "щось" буде?!...
А сніданок - для людей
Маскіровка буде!
Та обтріпалась з муки
І Гриця цілує:
Так-так, куме! Залюбки
Я вас почастую!!!
Миттю, куме, я для вас
Пирогів підкину!
Ну, а потім буде час
Нам і на "малину"!
Тільки, куме, Ви скажіть,
Що Вам до вподоби:
Щоби ляскала я їх,
Чи прискала щоби?...
Гриць на місці так і вкляк!
Залупали очі!
І не втямить він ніяк,
Що то кума хоче?...
Як та вздріла, що "Капець!.."
У кума на пиці,
Опустила на стілець
Пишні дві сідниці.
Може, ляскай?! Та худчій! -
Кум промимрив глухо.
Ну, а сам вже сам не свій,
Аж у роті сухо.
А кума бере у жменю
З тіста вареницю
Кладе сир посередині,
Та зирка на Гриця.
Оголилась - до "якраз"
Подолок запнула,
І об ляжку пиріг - РАЗ!..
Аж щоки надула!
Затиснула поміж ніг
Ляжками щосили! -
Ото куме той пиріг,
Що ви попросили.
Кум скривився, засопів,
Підступа тошнота:
Я би присканий хотів,
Та не знаю, що то?...
Тісто, сир, кума взяла, -
Кум дивився лячно,
А кума - на тіста край
Поплювала смачно!..
Гриць сидів, метикував:
Тьху, на ту малину!
Жаль, Павло, як утікав,
Не сказав причину!
І сказав Грицько кумі:
Вибачте, кумасю!
Але їжте то самі,
Я – не маю часу!
Прикол
Мужику – цікава дуже
Гра, під назвою "футбол"...
Йому зовсім не байдуже,
Коли там заб'є хтось "гол".
От і кума два хотіли
На футбол – та зі всіх ніг!
Одного жона пустила –
Другий вирватись не зміг.
«Ти мужик, чи може шмата?! –
Перший кумові своє, –
Твоя жінка має знати,
Хто господар в хаті є!..
Слухай, ось тобі порада:
З жінки знімеш ти труси,
Знімеш ремінь і "як нада!"
Жінці по заду даси!»
Другий день вже проминає,
На футбол кум не прийшов.
Стрілись – перший налітає:
«Не мужик ти, куме, знов?!..»
Кум зітхає: «Розумієш...
Все зробив, як ти сказав,
Труси – з жінки, з себе ремінь
Із штанами разом зняв...
Подивився я на жінку,
І на себе – от прикол!..
Та й подумав: А то нащо
Мені здався той футбол?!»
© ВераШредер(Шепель)
Автор стихотворений: Вера Шрёдер (Шепель) Все статьи Автора: https://otkrowenie.com/tag/moi-stati/
E-Mail для контакта: vera@otkrowenie.com
МНЕНИЯ РАССУЖДЕНИЯ ПОЖЕЛАНИЯ ВОПРОСЫ
* Инструкция по использованию системы комментариев