Як прозрівала я багато раз (Бувальщина з перлинами Божої мудрості - за подіями 1980-1984-го рр.)

8 февраля 2018 г.

Kvark

Стихи » Ученичество у Христа » Отношения с Богом » Откровения » Молитва/Факты отвеченных молитв » Мнения » Вера » Блог

Божье водительство, Божьи наставления, Божья воля, Божья любовь, болезнь, вера, вразумление, грех, доверие Богу, Дух Святой, единство со Христом, жизненная история, Жизнь, заблуждение, Истина, исцеление, колдовство, лицемерие, милость, молитва, назидание, наставление Духа, оберег, обольщение, оккультизм, откровение, отношения с Богом, отчаяние, покаяние, разговор с Богом, сглаз, суеверия, ученичество у Христа

Як прозрівала я багато раз

(Бувальщина з перлинами Божої мудрості - за подіями 1980-1984-го рр.)

Знов хочу з вами, друзі, поділитись,

Як прозрівала я багато раз:

Щось може враз глибоко ТАК відкритись,

Що змінить вас – і все навколо вас!

Приведу я два приклади життєвих,

Із тої безлічі – за плином літ:

В простих подіях, й одночасно – дивних,

Мені відкрився зовсім іншим світ.

Так ось…

Дитина дуже мучилася криком,

І лікарі не знали в чому річ,

І я, в занепокоєнні великім,

Знаходилась в полоні протиріч…

Одного разу з сином я гуляла,

На ручці ниточка червона… й збоку – бант…

Й коляска теж червона, – бо «врікали!», –

До суєвірства мають всі «талант»…

Хоч кожен день я «Отче наш…» молилась,

Й робила так з дитинства, з року в рік,

А тут!.. за суєвірства ці вхопилась,

Не в змозі більше зносити цей крик!..

Назустріч стрілась жінка незнайома:

Всміхнулася: «Що, дівчинка у вас?!..»

«Та ні! – я їй. – Червоне, всім відомо,

Начіплюють від наслання́ якраз!»

Та жінка посміхнулась. І так щиро:

«В що вірите – то те і буде вам!»

І раптом я прозріла: «В «що!» я вірю?!

Я, мама, чи дитя в образу ДАМ?!..

А Ти – Отець і Бог! І любиш – БІЛЬШЕ!

То чи у кривду нас, дітей, даси?!..

У що ж тоді я вірила раніше?!!

Виходить, я молилась… «для краси»?!..»

Щит віри – дав міцний дитині захист!

Спокійним стало раптом немовля!

Бо серце Богу правило Акафіст!!!

І все змінилося! Змінилася і я!!!

А ще прозріла, щодо всіх емоцій,

І щодо всіх знайомих почуттів,

Що направляють нас на кожнім кроці,

І, як кати, тримають в забутті!

Свекруха бувша та-а-ак молилась Богу!..

А потім довго у гірких сльозах

Читала Хресну Господа Дорогу,

Зі мною ж – завжди була «на ножах»:

То б’є вона мене й не дасть попрати,

Не дасть зварити крихітці їду,

Не випускає вийти із кімнати,

Щоб в туалеті справити нужду…

Отак вела себе вона… тим паче,

Що я її не скривдила нічим,

А тут – так слізно-милосердно плаче, –

Мене ж з дитям не зносить!.. Без причин!..

Тоді я теж прозріла, як на диво,

Що почуття – це зовсім не любов!!!..

І сльози також брешуть, бо фальшиві!!!

Бог не прийме тих сліз і молитов!..

Бо хто не має милосердя й краплі,

А перед Богом ллє сльозу гірку –

Даремно грає почуттів спектаклі,

Й не бачить, що життя – на волоску…

Я зрозуміла: почуття – це привид,

Бо зверху гарно – в серці ж, чорнота!

Бо той, хто Божий – той не зробить кривди,

Бо охрестившись – вдягнений в Христа!

Лиш Бог дає і поміч і пораду,

Терпляче вчить дивитись в саму суть,

Вчить відрізняти вправну фальш від правди,

І серце очищає від зіпсуть…

Христос сказав: «Багато-хто загине,

Собі полюблять влещувати слух,

Щоб слухати й читати – лиш приємне,

А цим – зневажать Божий Святий Дух…

Бо Божий Дух прийде, щоб викривати,

Що віри Божої в серцях нема:

З Мене, Христа, не хочуть приклад брати,

Тож Богу довго моляться дарма…»

Читаючому:

Я пишу не тому, що ПЕРЕЖИЛА,

Й що пережила – взагалі пусте!

Я вам розказую, як Бог дав крила,

Тій вірі, що за Ним мене веде!

Я люблю з ближніми ділитись добрим,

А що у творчості шукаєш ти?

Бажаю, щоб тобі відкрився Обрій,

Куди Вузька Стезя нас кличе йти!!!

Еще записи по теме

МНЕНИЯ РАССУЖДЕНИЯ ПОЖЕЛАНИЯ ВОПРОСЫ

* Инструкция по использованию системы комментариев