Блог

Мы стали едины

 

 

Мы стали едины: я мысли читаю!

Исчезла давно одиночеств броня:

Я клеточкой каждой в тебя прорастаю –

И ты прорастаешь всё больше в меня!..

 

Томлюсь я, с работы тебя ожидая,

Твои недостатки в душе не браня, Читать далее...

Куди душа по смерті відійде?

 

Давно дізнатись люди всі бажають

Куди душа по смерті відійде,

І хоч загальне розуміння мають,

Та до кінця не знають: «Що ж їх жде?!»

 

І ось Господь почав розповідати:

Жив злий багач і праведний жебрак, Читать далее...

 

Напророчу щастя!

 

Не втрачай, серде́нько, на любов надію,

Хай дівочі очі – щастям заяскріють,

Хай дівочі очі більше не горюють,

Хай сльозою щастя – весну подарують! Читать далее...

Старість не всім дарована

 

Старість не всім дарована,

І якщо хтось старіє,

Значить, не все ще зроблено,

І до життя загробного

Може душа щось вспіє.

  Читать далее...

Так много избранных – и избранных так мало…

 

Слов этих странных весть

Никак не понимала:

«Так много званных есть –

А избранных так мало!»,

Но как без трудностей

Их скрытый смысл понять? –

Наделав глупостей,

Ищу ответ опять… Читать далее...

12 февраля 2018 г. Kvark Блог » Мнения » Стихи

Найдорожче

 

Все розумію – з гостротою,

Й тут математика проста:

Без батька – йдеш пів-сиротою,

Та поруч мама є з тобою,

Не стало мами – сирота…

 

Бо ж найдорожче для людини –

Це мама і її тепло,

Яка б не випала година,

Якщо є мама, ти – дитина,

Скільки б тобі літ не було…

 

Остання ниточка порветься –

Й збідніє раптом цілий світ:

Вже мами серце не озветься,

І більш ніколи не заб’ється,

Щоб помолитись тобі вслід…

 

Лиш мами посмішка – зігріє,

І сил дасть щире співчуття,

Вона тебе і зрозуміє,

І ті слова знайти зуміє,

Що будуть в поміч все життя…

© Вера Шредер (Шепель)

 

Хто є на небі?

 

Всі рідні ті, що жили з Богом –

До Бога в вічність й відійшли,

Бо знали ту вузьку дорогу,

Що починається з порогу,

Який у серці – віднайшли. Читать далее...