Блог
Мы стали едины
Мы стали едины: я мысли читаю!
Исчезла давно одиночеств броня:
Я клеточкой каждой в тебя прорастаю –
И ты прорастаешь всё больше в меня!..
Томлюсь я, с работы тебя ожидая,
Твои недостатки в душе не браня, Читать далее...
Куди душа по смерті відійде?
Давно дізнатись люди всі бажають
Куди душа по смерті відійде,
І хоч загальне розуміння мають,
Та до кінця не знають: «Що ж їх жде?!»
І ось Господь почав розповідати:
Жив злий багач і праведний жебрак, Читать далее...

Напророчу щастя!
Не втрачай, серде́нько, на любов надію,
Хай дівочі очі – щастям заяскріють,
Хай дівочі очі більше не горюють,
Хай сльозою щастя – весну подарують! Читать далее...
Старість не всім дарована
Старість не всім дарована,
І якщо хтось старіє,
Значить, не все ще зроблено,
І до життя загробного
Може душа щось вспіє.
Так много избранных – и избранных так мало…
Слов этих странных весть
Никак не понимала:
«Так много званных есть –
А избранных так мало!»,
Но как без трудностей
Их скрытый смысл понять? –
Наделав глупостей,
Ищу ответ опять… Читать далее...
Найдорожче
Все розумію – з гостротою,
Й тут математика проста:
Без батька – йдеш пів-сиротою,
Та поруч мама є з тобою,
Не стало мами – сирота…
Бо ж найдорожче для людини –
Це мама і її тепло,
Яка б не випала година,
Якщо є мама, ти – дитина,
Скільки б тобі літ не було…
Остання ниточка порветься –
Й збідніє раптом цілий світ:
Вже мами серце не озветься,
І більш ніколи не заб’ється,
Щоб помолитись тобі вслід…
Лиш мами посмішка – зігріє,
І сил дасть щире співчуття,
Вона тебе і зрозуміє,
І ті слова знайти зуміє,
Що будуть в поміч все життя…
© Вера Шредер (Шепель)
Хто є на небі?
Всі рідні ті, що жили з Богом –
До Бога в вічність й відійшли,
Бо знали ту вузьку дорогу,
Що починається з порогу,
Який у серці – віднайшли. Читать далее...
