Тобі я вдячна

Дивлюся фото я, старенькі…

Там мама, бабця, брат і я…

Сестра, племінники маленькі –

Там рідна вся моя сім’я…

Нема в живих малого брата,

І бабці з мамою нема…

Стоїть покинута лиш хата,

А я – хто-знає де, сама…

З сестрою ми близькі не дуже…

Але й вона хто-знає де…

Сказати чесно, не байдуже,

Чи нас ще випадок зведе…

І знов сльоза туманить око…

І серце плаче та болить…

О як, мій Господи, я хочу,

Й Тебе побачити в ту мить!

Як хочу мати я надію,

Що всі зустрінемося знов!..

Я вірю! Зможу і зумію

Твою не зрадити любов…

Коли іду життям з Тобою,

Мене майбутнє не страшить.

Ну, а минуле, хоч зі мною,

Та серце тáк за ним болить…

Мене весь час Ти потішаєш,

Ведеш за руку як дитя…

І нас з дітьми оберігаєш,

Вдихнувши в нас Своє життя…

Тобі я вдячна Спасе любий,

Що рідні в Вічність увійшли!

Як мрію я, щоб і всі люди,

Спасіння в Тобі теж знайшли!

Щоб вміли вчасно розпізнати

Любові голос й голос зла…

Щоб вчились в Тебе жити свято,

Й щоб мали праведні діла.

Автор стихотворений:   Вера Шрёдер (Шепель)       Все статьи Автора:    https://otkrowenie.com/tag/moi-stati/   

E-Mail   для контакта:      vera@otkrowenie.com