Мої подяки Богу - це не фарс

 Мої подяки Богу – це не фарс

Мої подяки Богу – це не фарс,

Не темна, фанатична релігійність:

Мене Господь від смерті спас не раз…

Спасав, коли топила безнадійність…

Коли життя здавалося сміттям,

Й наповнював клітинку кожну розпач –

Отець втішав із ніжним співчуттям

Й давав натхнення на рядки пророчі…

А також мою душу Він звільняв

Від того, що знести було несила,

Й моя душа, в рядочках без оправ,

Безтямно, відчайдушно голосила!...

І біль зникав, кудись відходив геть,

І розквітала знов душа рум’янком,

І Небом переповнюючись вщерть,

В майбутнє линула таї́н серпанком…

І з трепетом чекала цих чудес –

У здійсненні окриленої мрії,

Як дар любові Божої з Небес

В знак щирої і віри, і надії.

І збулися пророцтва до кінця,

І кожне слово – стало фактом нині.

То як мені і Бога і Отця

Не славити, яко Його дитині?!..

©Віра Шрьодер (Шепель)