Кому - що...

Кому – що...

А душа – сидить немовби у в’язниці.

Між людьми й худобою – нема різниці...

У минуле відійшло всього багато:

І кого здивує така річ:

Кожен день – жеремо, як на свято,

І працює пузо цілу ніч!...

Цілу ніч і цілий день ми мучим тіло!

І нема спочинку ні на мить!

Все для того, щоби знов воно щось з’їло,

Та кричало потім: „Ай-болить!!!”

Хай душа – мовчить, нема для неї часу!

В нас багато невідкладних справ!

А „нужду” – не пропускаємо ні разу,

І ніхто собі в штани ще не наклав.

Та до всіх прийде нарешті час останній

Й душу  смерть вийматиме з грудей,

І втрачаючи назавжди шанс останній –

Відчаю наступить апогей!...

Бог дарує праведність для грішних –

Та не всі спасіння дар приймуть...

І піде зі смертю в муку грішник...

Душу ж праведника – Ангели у рай візьмуть!

  © ВераШредер(Шепель)