Я скажу правду, не стерплю

Я скажу правду, не стерплю

Я скажу правду, не стерплю,

Мій віртуальний псевдодруже:

Для чого пишеш всім «люблю»,

Якщо до всіх тобі байдуже?..

Тобі потрібен коментар

Та чим побільше лайків-схвалень?.. –

Й течуть слова, наче нектар,

Де кожен вислів та-кий «вдалий»?!...

О... Ти так вчився з року в рік

Метати не слова, а «бісер»,

Щоб свій притворства ниций гріх –

Ховати вправно за куліси!..

Шукаєш слави, визнання,

Любові щирої – ДО СЕБЕ!

А до Христового вчення

Тобі, як від землі до неба!

Як на словах – то ти герой!

Мастак, як циган на цимбалах!

Щоби зіграти свою роль

На цих, блюзнірства, карнавалах!..

І ти, насправді, дуже рад

Що є поклонників багато,

І святотатсва маскарад,

Вважаєш за щоденне свято…

Я скажу правду, не стерплю,

Мій віртуальний псевдодруже:

Для чого пишеш всім «люблю»,

Якщо до всіх тобі бай-ду-же?!..

Доступне всім Святе Письмо,

Та Слово Боже – у зневазі:

Тримає міцно гріх кермо

Із богохульством в кожній фразі…

***

І муха їсть бджолиний мед,

Коли нагода випадає,

Але, при цьому, не секрет,

Що муху мед цей  - не міняє…

Хай муха голос підніма

І гадить скрізь, де тільки може,

Та все це робиться дарма

І їй ніяк не допоможе…