Божья любовь

Да, читала эти исследования и методику известного профессора, и так всё заманчиво смотрелось.... сама зачиталась и... даже в закладки взяла... как же - просто упражнения, полезные для здоровья... Но внутри был дискомфорт... Потому - обратилась к Богу с вопросами, "что и откуда?"...

 

И вот что было дальше: всё Читать далее...

 

 

zavist

 

 

        Да… Зависть белой-пушистой не бывает

     Много раз мне приходилось: чувствовать на себе чью-то зависть, видеть ко мне чью-то зависть и даже много раз слышать о зависти ко мне от кого-либо…

       Когда говорила, что грех завидовать, то мне со смехом объясняли, что это, мол, «белая зависть», вовсе не чёрная, а такая себе, вся белая, пушистая и безобидная!.. В итоге, меня этими словами — ставили на место, мол: «Что ты такие глупости говоришь?!.. Я же не со зла и не желая тебе зла! Что ты это вся такая правильная — а в людях плохое видишь?.. Они же по-хорошему тебе завидуют!»

       А, вообще, так ли это на самом деле?.. Бывает ли зависть белой и пушистой?… Я-то знаю, что нет… А вот как другим объяснить?..

     Потом, это желание созревает в незамысловатых строчках, где максимально просто и запоминающе в рифме — пишу об этом…

 

Зависть не бывает белой-пушистой

 

Сердце моё отбивает свой чёткий ритм с рожденья,

в юности была непредвиденная остановка.

Из плена смерти – была вырвана. Вознагражденье?

Нет, это была справедливость, ведь смерть – ещё та воровка.

Та её попытка не единственная, конечно.

Было потом ещё где-то пять – ни мало, ни много.

Да.

Я не могу не писать о незыблемом вечном,

которое было открыто мне Могущественным Богом.

 

Шла к этому долго, мне было непросто, поверьте,

и часто свернуть или взять передышку хотелось, Читать далее...

Я искала идеал

 

Как мне нравится селфи в отражении зеркальной витрины! Не люблю фотографироваться. Но... Хочу сказать, что на фото это те моменты из моей жизни, которые чем-то меня зацепили! Я люблю жизнь и всё, что меня окружает! Я не делаю фото для кого-то, а в первую очередь их делаю для себя! Чтоб просмотрев их когда-то напомнить себе о тех или иных эмоциях, вызванных увиденной картинкой! Но, когда душа окрылена, то хочется этим состоянием поделиться с другими! Для этого делюсь, хвалясь не собой, а Тем, Кто меня ведёт по жизни: Господом. И делаю это в надежде, что кого-то так же это зацепит и он решится пойти дорогой света и любви к СОБСТВЕННОМУ счастью!!!

 

БУДЬТЕ ЖЕ СЧАСТЛИВЫ!!!! И БУДЕТЕ!!!
Это зависит ТОЛЬКО от вас!!!

 

© Вера Шредер (Шепель)

 

 

 

    

  

 

 

             

 

Розкажу, що зробив та робить мені Бог:  як вчить, наставляючи на всяку істину: В-РОЗУМ-ЛЯЄ!

 

Чула не раз такий парадокс: "Легше людині розділити чуже горе, ніж розділити радість!"

 

Чи кожен утруднює себе - вникати в себе?..

 

А хто жадає вникати у вчення Нового Завііту, щоби співставити: чи є відповідність?.. і в чому - розбіжності?..

 

А хто йде ще далі: виявивши в собі розбіжності з Господнім вченням та Його життям - прагне привести своє внутрішнє та зовнішнє у відповідність з тим еталоном-прикладом, який там?... у Христі та Його вченні?.. в Господніх апостолах?..

 

Одним словом, хто зі старанням вчиться дивитися правді в очі? В першу чергу - в правді, яка стосується саме "МЕНЕ" особисто?.. Читать далее...

Розкажу, що зробив та робить мені Бог: як вчить, наставляючи на всяку істину: В-РОЗУМ-ЛЯЄ!

 

Ми... люди... такі незрозумілі навіть для себе самих... А намагаємось собі та іншим доказати, що можемо без Бога досконало розумітись в чомусь іншому, не знаючи та не розуміючи те, що є нами самими...

 

Проживши немалий відрізок життя, мавши маму, сестру та брата, двох дітей та ставши 5 раз бабцею - маю і інших братів-сестер-матерів-дітей-та-внуків: це ті, яких зустрічаю впродовж життя: рідні по крові, просто - люди... Але є ще й рідні по духу. Ось про них ця розповідь на основі фактів, які не перекреслиш.

 

Ось що спостерігала безліч раз, як в собі, так і в інших: як важко людині бути співчутливою, щиро, не напоказ, розділяти чиїсь біль чи горе!.. Поки людина не пройде щось, в чому її Бог зробить чутливішою - доти вона не може відчувати те, чого сама на собі не відчула... Як повторювали не раз мої бабця з мамою: ситий голодного не розуміє...

 

Так... Я пройшла багато через що...

Одного разу, коли попросила мене знайома молитись за її сина, в якого були серйозні проблемі зі здоров'м, і я - молилася, то на молитві мене Бог докорив: "За свого сина ти теж "так" би молилась?.." Під "так" розумілося: байдуже, аби помолитись, як я і молилася в той момент... Згадала і те, як молилась за своїх дітей!!!..

Після цього помолилася як слід! Читать далее...

 

(Перевод можно сделать в онлайн-переводчике)

 

Цікава склалася сьогодні ситуація. Одна людина прореагувала на це моє фото - ось таким коментарем:

"Людмила М-ва У нас теж можна прилягти але ввечері, бо не так зрозуміють."

 

Моя відповідь на коментар:

 

Дуже гарна нагода - заглибитися в себе. Тому й почну з себе: Перша моя реакція грішної, як і всі, людини, була - відповісти щось типу "кожен думає в міру...". Але Господь, Якого руки молитовно тримаюся в серці, зупинив мене, та дав мені інше бажання та дію в моїй новій людині, що вже керується зсередини Ним, а не гріховним. І я розпочала дискусію в любові. Хочу надіятись, що ця дискусія й продовжиться у Божому руслі. Читать далее...