Запізніле щастя

 

Запізніле щастя  (все повторюється в житті... по мотивах старовинної козацької пісні «Я когда-то была молодая»)

 

Почула цю пісню в виконанні ансамблю: Иван Разумов і Вокальне тріо "Цветень" в складі: Лия Брагина, Светлана Кошелева, Вероника Курбанмамадова та Сергей Лебедев, і народилася в душі моя версія цієї пісні на українській мові, але вже з мого життя, в якому основний сюжет оспіваних подій - повторився.

 

 Пропоную вам цю пісню.

 

 

Ой булá я колись молодою,

Світив місяць в віконце мені,

Вкрились скроні мої сивиною,

Згасли ночі мої зоряні…

 

Ще даруються дні нам щасливі,

Ще підморгує місяць в вікно,

Тільки пасма, ой пасма ці сиві,

Не сховати на жаль все одно…

 

Розтопив ти у серці крижинку

Й навіть місяць ясніш засвітив,

Я попрошу у дочки косинку,

Щоб на зустріч з тобою піти…

 

Вдіну сукню найкращу з парчею,

В ясну місячну ніч упірну,

Що твори́ться з душею моєю

Юні син та донька не збагнуть…

 

Все із часом стає зрозумілим,

Що щаслива – немає вини,

І цим щастям моїм запізнілим,

Хай радіють зі мною й вони.

 

Ой булá я колись молодою,

Та ось вдруге настала весна,

І на місяць я разом з тобою

Милувáтися йду до вікна…

 

© Віра Шрьодер (Шепель)

 

 

 

 

До виконання:

 

Ой булá я колись молодою,

Світив місяць в віконце мені,

Вкрились скроні мої сивиною,

(Ох…) Згасли ночі мої зоряні…

(Ой…) Вкрились скроні мої сивиною,

(Ох…) Згасли ночі мої зоряні…

 

Ще даруються дні нам щасливі,

Ще підморгує місяць в вікно,

Тільки пасма, ой пасма ці сиві,

(Ох…) Не сховати на жаль все одно…

Тільки пасма, ой пасма ці сиві,

(Ох…) Не сховати на жаль все одно…

 

Розтопив ти у серці крижинку

Й навіть місяць ясніш засвітив,

Я попрошу у дочки косинку,

(Ой…) Щоб на зустріч з тобою піти…

(Ой…) Я попрошу у дочки косинку,

(Ой…) Щоб на зустріч з тобою піти…

 

Вдіну сукню найкращу з парчею,

В ясну місячну ніч упірну,

Що твори́ться з душею моєю

(Ой…) Юні син та донька не збагнуть…

(Ой…) Що Що твори́ться з душею моєю

(Ой…) Юні син та донька не збагнуть…

 

Все із часом стає зрозумілим,

Що щаслива – немає вини,

І цим щастям моїм запізнілим,

(Ой…) Хай радіють зі мною й вони.

(Ой!!!…) І цим щастям моїм запізнілим,

(Ой…) Хай радіють зі мною й вони.

 

Ой булá я колись молодою,

Та ось вдруге настала весна,

І на місяць я разом з тобою

(Ой…) Милувáтися йду до вікна…

(Ой…) І на місяць я разом з тобою

(Ой…) Милувáтися йду до вікна…

 

© Віра Шрьодер (Шепель)

       МНЕНИЯ          РАССУЖДЕНИЯ           ПОЖЕЛАНИЯ          ВОПРОСЫ

* Инструкция по использованию системы комментариев