Є «люди-хижаки» і «люди-жертви»

15 ноября 2016 г. Kvark Просмотров: 358
Стихи » Блог

Є «люди-хижаки» і «люди-жертви»

 

Коли людина жаль до себе викликає.
І сипле сіль на свої рани, щоб боліли –
Непотріб всяку цим до себе притягає,
А потім – хоче щоби всі її жаліли…
(Щоб теж чиїсь собі якось черпати сили…)

Є люди, що гниють й смердять зі середини,
Глибокі рани у душі ятрять роками,
Й немає гіршого від глупої людини,
Що все руйнує… і своїми же руками…
(Маніпулюючи при цьому вправно й вами…)

Це люди, що один від одного залежні:
Це – «люди-хижаки» й «нещасні» «люди-жертви»…
У кожного можливості СВОЇ – безмежні…
І кожен – вбивця. І тому – духовно мертвий…
(Жаліти їх –дурні самопожертви)

«Хижак» шукає «жертву» – мучити й вбивати –
Життєві сили брати він майстерно вміє
(Духовним вампіризмом можна ще назвати),
А «жертва» – перед типом таким – просто мліє!..
(І від емоцій невгамовних – шаленіє!)

На відстані в багато тисяч кілометрів
Зв'язок цей простягнувся між людьми надійний:
Коли свій викид почуттів дає в нім «жертва» –
Іде відкат енергії її, постійний…
(Вас – попередила. Ваш вибір – самостійний)

© Віра Шредер (Шепель)

       МНЕНИЯ          РАССУЖДЕНИЯ           ПОЖЕЛАНИЯ          ВОПРОСЫ

* Инструкция по использованию системы комментариев