Кому – що...
А душа – сидить немовби у в’язниці.
Між людьми й худобою – нема різниці...
У минуле відійшло всього багато:
І кого здивує така річ:
Кожен день – жеремо, як на свято,
Цілу ніч і цілий день ми мучим тіло!
І нема спочинку ні на мить!
Все для того, щоби знов воно щось з’їло,
Та кричало потім: „Ай-болить!!!”
Хай душа – мовчить, нема для неї часу!
В нас багато невідкладних справ!
А „нужду” – не пропускаємо ні разу,
І ніхто собі в штани ще не наклав.
Та до всіх прийде нарешті час останній
Й душу смерть вийматиме з грудей,
І втрачаючи назавжди шанс останній –
Відчаю наступить апогей!...
Бог дарує праведність для грішних –
Та не всі спасіння дар приймуть...
І піде зі смертю в муку грішник...
Душу ж праведника – Ангели у рай візьмуть!
© ВераШредер(Шепель)
МНЕНИЯ РАССУЖДЕНИЯ ПОЖЕЛАНИЯ ВОПРОСЫ
* Инструкция по использованию системы комментариев