Ученичество у Христа

Я искала идеал

Как мне нравится селфи в отражении зеркальной витрины! Не люблю фотографироваться. Но... Хочу сказать, что на фото это те моменты из моей жизни, которые чем-то меня зацепили! Я люблю жизнь и всё, что меня окружает! Я не делаю фото для кого-то, а в первую очередь их делаю для себя! Чтоб просмотрев их когда-то напомнить себе о тех или иных эмоциях, вызванных увиденной картинкой! Но, когда душа окрылена, то хочется этим состоянием поделиться с другими! Для этого делюсь, хвалясь не собой, а Тем, Кто меня ведёт по жизни: Господом. И делаю это в надежде, что кого-то так же это зацепит и он решится пойти дорогой света и любви к СОБСТВЕННОМУ счастью!!!

Зависть – чёрная всегда

Зависть грабит, убивает,

От  неё полно  вреда:

Зависть белой не бывает,

зависть – чёрная всегда!

Рассуждает кто едва ли:

Очень прост этот вопрос,

Все зави́ды – убивали, Читать далее...

В маленьком мире – так те́сно душе…

В нём объята предчувствием дивным.

Манит мир ВНЕШНИЙ. Скорее б уже. Читать далее...

Когда мы больше всего учимся  и приобретаем навыки, развиваясь с рождения? Когда нам с пелёнок читают лекции в рамках теории – или когда мы учимся практиковать шаг за шагом, находясь в теснейшем постоянном контакте с любящими родителями? Конечно же, когда практикуем, старательно и охотно копируя всё то, чему нас учат родители! Как звуки, начиная с "брррр...", "агу" и т.п., так и движения, начиная с поворачивания и поднимания головы, переворачивания, ползания, и, наконец – первых шагов и падений. И т.д! А потом – мы уже подражаем тем, кто может лучше нас: все, кто нас окружает, как сверстники, так и постарше! А если в дальнейшем теория и будет – то и она будет без отрыва от практики. Читать далее...

Розкажу, що зробив та робить мені Бог:  як вчить, наставляючи на всяку істину: В-РОЗУМ-ЛЯЄ!

Чула не раз такий парадокс: "Легше людині розділити чуже горе, ніж розділити радість!"

Чи кожен утруднює себе - вникати в себе?..

А хто жадає вникати у вчення Нового Завііту, щоби співставити: чи є відповідність?.. і в чому - розбіжності?..

А хто йде ще далі: виявивши в собі розбіжності з Господнім вченням та Його життям - прагне привести своє внутрішнє та зовнішнє у відповідність з тим еталоном-прикладом, який там?... у Христі та Його вченні?.. в Господніх апостолах?..

Одним словом, хто зі старанням вчиться дивитися правді в очі? В першу чергу - в правді, яка стосується саме "МЕНЕ" особисто?.. Читать далее...

Розкажу, що зробив та робить мені Бог: як вчить, наставляючи на всяку істину: В-РОЗУМ-ЛЯЄ!

Ми... люди... такі незрозумілі навіть для себе самих... А намагаємось собі та іншим доказати, що можемо без Бога досконало розумітись в чомусь іншому, не знаючи та не розуміючи те, що є нами самими...

Проживши немалий відрізок життя, мавши маму, сестру та брата, двох дітей та ставши 5 раз бабцею - маю і інших братів-сестер-матерів-дітей-та-внуків: це ті, яких зустрічаю впродовж життя: рідні по крові, просто - люди... Але є ще й рідні по духу. Ось про них ця розповідь на основі фактів, які не перекреслиш.

Ось що спостерігала безліч раз, як в собі, так і в інших: як важко людині бути співчутливою, щиро, не напоказ, розділяти чиїсь біль чи горе!.. Поки людина не пройде щось, в чому її Бог зробить чутливішою - доти вона не може відчувати те, чого сама на собі не відчула... Як повторювали не раз мої бабця з мамою: ситий голодного не розуміє...

Так... Я пройшла багато через що...

Одного разу, коли попросила мене знайома молитись за її сина, в якого були серйозні проблемі зі здоров'м, і я - молилася, то на молитві мене Бог докорив: "За свого сина ти теж "так" би молилась?.." Під "так" розумілося: байдуже, аби помолитись, як я і молилася в той момент... Згадала і те, як молилась за своїх дітей!!!..

Після цього помолилася як слід! Читать далее...

(Перевод можно сделать в онлайн-переводчике)

Цікава склалася сьогодні ситуація. Одна людина прореагувала на це моє фото - ось таким коментарем:

"Людмила М-ва У нас теж можна прилягти але ввечері, бо не так зрозуміють."

Моя відповідь на коментар:

Дуже гарна нагода - заглибитися в себе. Тому й почну з себе: Перша моя реакція грішної, як і всі, людини, була - відповісти щось типу "кожен думає в міру...". Але Господь, Якого руки молитовно тримаюся в серці, зупинив мене, та дав мені інше бажання та дію в моїй новій людині, що вже керується зсередини Ним, а не гріховним. І я розпочала дискусію в любові. Хочу надіятись, що ця дискусія й продовжиться у Божому руслі. Читать далее...