Отношения с Богом
Когда мы больше всего учимся и приобретаем навыки, развиваясь с рождения? Когда нам с пелёнок читают лекции в рамках теории – или когда мы учимся практиковать шаг за шагом, находясь в теснейшем постоянном контакте с любящими родителями? Конечно же, когда практикуем, старательно и охотно копируя всё то, чему нас учат родители! Как звуки, начиная с "брррр...", "агу" и т.п., так и движения, начиная с поворачивания и поднимания головы, переворачивания, ползания, и, наконец – первых шагов и падений. И т.д! А потом – мы уже подражаем тем, кто может лучше нас: все, кто нас окружает, как сверстники, так и постарше! А если в дальнейшем теория и будет – то и она будет без отрыва от практики. Читать далее...
Розкажу, що зробив та робить мені Бог: як вчить, наставляючи на всяку істину: В-РОЗУМ-ЛЯЄ!
Чула не раз такий парадокс: "Легше людині розділити чуже горе, ніж розділити радість!"
Чи кожен утруднює себе - вникати в себе?..
А хто жадає вникати у вчення Нового Завііту, щоби співставити: чи є відповідність?.. і в чому - розбіжності?..
А хто йде ще далі: виявивши в собі розбіжності з Господнім вченням та Його життям - прагне привести своє внутрішнє та зовнішнє у відповідність з тим еталоном-прикладом, який там?... у Христі та Його вченні?.. в Господніх апостолах?..
Одним словом, хто зі старанням вчиться дивитися правді в очі? В першу чергу - в правді, яка стосується саме "МЕНЕ" особисто?.. Читать далее...
Розкажу, що зробив та робить мені Бог: як вчить, наставляючи на всяку істину: В-РОЗУМ-ЛЯЄ!
Ми... люди... такі незрозумілі навіть для себе самих... А намагаємось собі та іншим доказати, що можемо без Бога досконало розумітись в чомусь іншому, не знаючи та не розуміючи те, що є нами самими...
Проживши немалий відрізок життя, мавши маму, сестру та брата, двох дітей та ставши 5 раз бабцею - маю і інших братів-сестер-матерів-дітей-та-внуків: це ті, яких зустрічаю впродовж життя: рідні по крові, просто - люди... Але є ще й рідні по духу. Ось про них ця розповідь на основі фактів, які не перекреслиш.
Ось що спостерігала безліч раз, як в собі, так і в інших: як важко людині бути співчутливою, щиро, не напоказ, розділяти чиїсь біль чи горе!.. Поки людина не пройде щось, в чому її Бог зробить чутливішою - доти вона не може відчувати те, чого сама на собі не відчула... Як повторювали не раз мої бабця з мамою: ситий голодного не розуміє...
Так... Я пройшла багато через що...
Одного разу, коли попросила мене знайома молитись за її сина, в якого були серйозні проблемі зі здоров'м, і я - молилася, то на молитві мене Бог докорив: "За свого сина ти теж "так" би молилась?.." Під "так" розумілося: байдуже, аби помолитись, як я і молилася в той момент... Згадала і те, як молилась за своїх дітей!!!..
Після цього помолилася як слід! Читать далее...
(Перевод можно сделать в онлайн-переводчике)
Цікава склалася сьогодні ситуація. Одна людина прореагувала на це моє фото - ось таким коментарем:
"Людмила М-ва У нас теж можна прилягти але ввечері, бо не так зрозуміють."
Моя відповідь на коментар:
Дуже гарна нагода - заглибитися в себе. Тому й почну з себе: Перша моя реакція грішної, як і всі, людини, була - відповісти щось типу "кожен думає в міру...". Але Господь, Якого руки молитовно тримаюся в серці, зупинив мене, та дав мені інше бажання та дію в моїй новій людині, що вже керується зсередини Ним, а не гріховним. І я розпочала дискусію в любові. Хочу надіятись, що ця дискусія й продовжиться у Божому руслі. Читать далее...
"Узнай себя" — (кавер-версия испанской песни Хосе Луиса Пералеса ¿Por qué te vas? («Почему ты уходишь?»)
Написанную мной песню "Узнай себя" — во время чтения можно «спеть» под прослушку, — Вам должно понравиться! ...
УЗНАЙ СЕБЯ
А для нас сегодня не секрет
И спору нет:
Что в мире – мудрости предвечной – цены нет, –
В итоге лет. Читать далее...
Действительно, есть многое, что словами не передать. Это можно понять, только пережив лично. Но я попробую поделиться с вами хоть крупицей того, что испытывала я, когда окрылённое сердце запело.
Эта песня моментально родилась в любви и благодарности Богу на следующий день, после очень серьёзных событий, о которых Бог заблаговременно нас с мужем предупредил (причём - обоих лично, но по отдельности и в разное время), и которые Бог помог пройти достойно. И КАК после этого - сердцу не запеть хвалу Богу?!..
Что интересно. Когда внутри рождается даже мысль о чём-то важном и полезном не только для меня лично, но и для других - то у меня так же тут же рождаются строки... сердце поёт стихами... не важно, с мелодией или без неё... Читать далее...